Відділ нових культур

На сьогодні відділ нових культур Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України є важливим науковим і практичним центром в галузі інтродукції і акліматизації рослин, селекції і впровадження нових культур у виробництво з метою ефективного викорис­тання рослинних ресурсів у народному господарстві, збагачення видового різноманіття та збільшення стійкості і продуктивності агрофіто­ценозів. Від­діл має багатий колекційний фонд кормових, овочевих, пряноароматич­них, технічних, лікарських, сидеральних і медодайних рослин, що нараховує близько 500 таксонів. На основі цього цінного матеріалу співробітниками відділу створено 57 сортів, на які одержано авторські свідоцтва і занесено до Державного реєстру сортів рослин України. У відділі накопичений великий досвід впровадження результатів наукових досліджень не тільки в Україні, але і у країнах СНД – у Російській Федерації, Бєларусь, Молдові, Казахстані і далекому зарубіжжі – у Китайській Народній Республіці, Чехії.

    Основні напрямки наукових досліджень відділу:

  • інтродукція, акліматизація та селекція рослин;
  • збільшення видової різноманітності культурфітоценозів;
  • розроблення біоекологічних методів з підвищення родючості ґрунту та продуктивності агрофітоценозів;
  • виробництво нової сировини на основі інтродукованих харчових, кормових та технічних культур.

Відділ нових культур Національного ботанічного саду (НБС) ім.М.М.Гришка досяг значних успіхів у галузі фундаментальних і приклад­них досліджень з інтродукції та акліматизації рослин і селекції нових культур. Розроблено до 40 нових технологій з питань вирощування та використання сортів мало­поширених культур у народному господарстві.

До Державного реєстру сортів рослин України (Реєстру) на 2004 рік занесено 46 сортів, виве­дених селекціо­нерами відділу нових культур НБС ім. М.М.Гришка, зокрема, кормових – 30, пряноароматичних – 9 і овочевих – 9. Це свідчить про держав­не визнання досягнень селекціонерів відділу.

У відділі створено сорти невідомих у світі культур – щавнату (с.Ру­мекс ОК-2, Біекор-1), чини гібридної багаторічної (с.Попелюшка). Вперше у світовій практиці шляхом віддаленої гібридизації створені високо­продук­тивні міжвидові гібриди факультативно самозапильних однорічних мальв (с.Рюзана, с.Унава, с.Ніка).

Створені у відділі нових культур НБС ім. М.М.Гришка нові кормо­ві культури – дагуса, чина лісова гібридна, мальва, лаватера, щавнат, сіда бага­торічна, овочеві – цибуля слизун, представлені в Реєстрі лише сортами нашої селекції.

    Важливими науковими і теоретичними засадами інтродукції нових корисних культур є:

  • збагачення ресурсів культурних рослин різного напрямку використання;
  • збільшення фотосинтетичної продуктивності нових культур за рахунок підвищення ККД фотосинтезу;
  • створення нових, невідомих у світі культур;
  • еколого-біологічні принципи підвищення продуктивності агроекосистем та регулювання рівня родючості ґрунту;
  • використання можливостей нових біоенергетичних рослин для забезпечення потреб людства в енергоресурсах за рахунок поновлювальних джерел енергії.

У народне господарство впроваджено понад 50 сортів кормових, овочевих, пряноароматичних, технічних і сидеральних культур.

Розроблено і впроваджено в промисловість продукти з використанням пряноароматичних культур сортів власної селекції: овочеві маринади, ков­басні вироби, алкогольні та безалкогольні напої, сухі пряні приправи, фрук­тово-овочеві консерви для дитячого лікувального та профілактичного хар­чування. Майже всі наші сорти ароматичних рослин мають широкий спектр використання і можуть слугувати не лише ароматизаторами, але й викорис­товуватись як медодайні, лікарські і навіть декоративні рослини.

Виведені сорти відділу впроваджені в господарствах 17 областей трьох агрокліматичних зон України, а також Білорусії, Казахстану, Китаю, Корейської Народно-Демократичної республіки, Російської Федерації, Чехії на площі близько 1 мл.га.

За результатами наукових досліджень за останні 10 років опубліковано 15 монографій, понад 300 статей, з них 55 закордоном, в яких викладені досягнення в галузі інтродукції та селекції кормових, овочевих, пряно­ароматичних, технічних та сидеральних культур. Для подальшого розвитку інтродукційної та селекційної роботи у відділі підготовлено 2 докторів та 12 кандидатів наук.

Науковцями відділу організовано та проведено 10 Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій з теоретичних та прик­ладних аспектів інтродукції, селекції та використання корисних культур і опубліковано 10 Збірників матеріалів конференцій. Співробітники відділу брали участь з доповіддю у понад 100 науково-практичних конференціях, симпозіумах, школах, в тому числі 30 Міжнародних (Австрія, Данія, Італія, Російська Федерація, Чехія тощо ).

Щорічно на базі колекційного фонду відділу проводиться численні екскурсії (20-30) для студентів вищих, середніх учбових закладів. Надається близько 200 консультацій з кормових, овочевих та пряноароматичних культур. Співробітники відділу беруть активну участь у міських та Всеукра­їнських виставках по рекламі нових культур. Із гене­тичного фонду відділу передається насіння нових корисних рослин в інші установи (ботанічні сади, дендропарки, науково-дослідні інститути, вищі учбові заклади) для створення колекцій (до 20 установам, по 400-500 зразків).

    Наукові праці

  1. Абрамов А.А. Сильфия пронзеннолистная в кормопроизводстве. – К.: Наук.думка, 1992. – 155 с.
  2. Абрамов О.О. Козлятник від інтродукції до використання. – К.: Наук.думка, 1996. -– С.139.
  3. Глабець В.Х. Біологічні особливості і технологія вирощування багаторічного сорго в умовах правобережного Лісосотепу України: Автореф. дис…. канд. с.-г. наук. – Київ: ЦБС АН України, 1992. – 17 с.
  4. Гринь В.П. Биоморфологические особенности и хозяйственно ценные признаки кольраби, брокколи, огуречной травы, интродуцированных на Украине:Автореф. дис…. канд. с.-х. наук. – Киев: УСХА, 1976. – 26 с.
  5. Гринь В.П., Кузнецова С.В. Редкостные овощные и пряные культуры. – К.: Урожай, 1991. – 152 с.
  6. Гринь В.П. Зеленні і багаторічні овочеві культури. – К.: Вид-во товариства “Знання” України, 1991. – 48 с.
  7. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2004 році (витяг). – К.: Алефа, 2003. – 230 с.
  8. Исмагилова Г.Г. Морфобиологические особенности Bunias orientalis L. в условиях Лесостепи Украины: Автореф. дис…. канд. биол. наук. – Киев: ЦБС АН Украины, 1994. – 20 с.
  9. Кораблева О.А. Возникновение физиологических заболеваний плодов яблони в период хранения и меры борьбы с ними: Автореф. дис…. канд. с.-х. наук. – Киев: УСХА, 1992. – 17 с.
  10. Кривицкий К.Н. Морфобиологические особенности редьки масличной (Raphanus sativus var. оleifera Metzg.) в связи с введением в культуру на Украине: Автореф. дис…. канд. биол. наук. – Киев: ЦРБС АН Украины, 1986. – 16 с.
  11. Криклива С.В. Морфобіологічні особливості однорічних видів роду Trifolium L. в зв’язку з введенням у культуру в центральній частині Правобережного Лісостепу України: Дис.... канд. біол. наук: 03.00.05. – Киев, 2004. – 156 с.
  12. Кудренко І.К. Биоморфологические особенности гибридного щавеля (Rumex patientia L. x R. tianschanicus A.Los.) в связи с введением в культуру: Автореф. дис…. канд. биол. наук. – Киев: ЦБС НАН Украины, 1992. – 20 с.
  13. Мордатенко В.П. Морфобиологические особенности озимых капустных в связи с использованием в промежуточных посевах Центральной Лесостепи Украины: Автореф. дис…. канд. биол. наук. – Киев: ЦРБС АН Украины, 1986. – 16 с.
  14. Мороз П.А., Т.М.Черевченко, Рахметов Д.Б. Становлення та розвиток селекційних досліджень у Національному ботанічному саду ім.М.М.Гришка НАН України //Інтродукція рослин. – 2003. – № 4. – С. 37-46.
  15. Отечественные пряности в консервировании /Под общ. Ред. Утеуша Ю.А. – К.:Наук. думка, 1986. – 104 с.
  16. Разина А.А. Биоморфологические особенности Helianthus tuberosus L. в связи с интродукцией в условиях Восточной Сибири: Автореф. дис…. канд. биол. наук. – Киев, 1992. – 18 с.
  17. Рахметов Д.Б. Интродукция и введение в культуру перспективных кормовых видов мальвы в условиях Лесостепи Украины: Дис.... канд. с.-х. наук: 06.01.09. – Киев, 1991. – 184 с.
  18. Рахметов Д.Б. Особенности классификации и введение в культуру кормовых интродуцентов //Інтродукція рослин. –1999. – № 3-4. – С .51-57.
  19. Рахметов Д.Б. Кормовые мальвы в агрофитоценозах Лесостепи Украины: интродукция, биология, сорта, возделывание. – К.: Фитосоциоцентр, 2000. – 288 с.
  20. Рахметов Д.Б. Биологические основы интродукции и возделывание новых сортов одно- и многолетних видов семейства Malvaceae в Лесостепи Украины: Дис…. доктора с.-х. наук: 06.01.09. – Киев, 2001. – 568 с.
  21. Рахметов Д.Б., Мороз П.А. Вклад професора Д.Ф.Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР //Інтродукція рослин. – 2002. – № 4. – С. 168-175.
  22. Рахметов Д.Б., Н.О.Стаднічук, О.А. Ко­рабльова та інш. Нові кормові, пряносмакові та овочеві інтродуценти в Лісостепу і Поліссі України. – К.: Фіто­соціоцентр, 2004. – 163 с.
  23. Рыбак Г.М., Романенко Л.Р., Кораблева О.А. Пряности. – К.:Урожай, 1989. – 192 с.: ил.
  24. Смілянець Н.М. Морфобіологічні особливості Lactuca sativa var.longifolia Lam. в зв’язку з впровадженням в культуру на Україні: Автореф. дис…. канд. біол. наук. – Київ: ЦБС АН України, 1993. – 19 с.
  25. Солоненко В.І. Trifolium ambiguum Bieb. (Fabaceae): біомор­фо­логічні та екологічні особливості, інтродукція в Лісостепу України: Дис.... канд. біол. наук: 03.00.05. – Київ, 2004. – 166 с.
  26. Утеуш Ю.А. Научные основы возделывания рапса и сурепицы в промежуточных посевах на Украине: Автореф. дис…. д-ра с.-х. наук. – Скривери, 1980. – 39 с.
  27. Утеуш Ю.А. Новые перспективные кормовые культуры. – К.:Наук.думка,1991. – 192 с.
  28. Утеуш Ю.А., Лобас М.Г. Кормові ресурси флори України. – К.: Наук. думка, 1996. – 222 с.
  29. Утеуш Ю.А. Екологія нових кормових інтродуцентів в умовах Лісостепу України. – К.: Ін-т математики НАН України, 1998. – 318 с.


Контактний тел.: 285- 01-20

Чи Вам відомо що?

До складу НБС ім. М.М.Гришка, як науковий підрозділ, входить Центр колективного користування приладами «ВЕРХ». Центр надає науковцям можливості проводити дослідження на сучасному рівні, а саме методом високоефективної рідинної хроматографії.

Цікаво? Йдемо далі!