Видатні учені

Четверг

Є.М. Кондратюк

Кондратюк Євген Миколайович – ботанік, доктор біол. наук, професор, директор Центрального республіканського ботанічного саду (ЦРБС) АН УРСР (нині – Національний ботанічний сад (НБС) імені М.М. Гришка НАН України) з 1958 по 1965 рр., лауреат премії ім. М.Г. Холодного НАН України, член-кореспондент АН УРСР
(10.10.1914 р., с. Солотвин Бердичевського р-ну Житомирській обл. – 21.09.1992 р., Донецьк).

У 1938 р. Є.М. Кондратюк закінчив біологічний факультет Томського державного університету за спеціальністю геоботаніка. По закінченні навчання займався викладацькою діяльністю у містах Ставрополь (Росія) та Житомир (з 1939 р.). У 1941–1946 рр. – служив у Радянській Армії, мав урядові нагороди. Після демобілізації викладав на кафедрі ботаніки Житомирського сільськогосподарського інституту. У 1949–1958 рр. працював в Інституті ботаніки АН УРСР на посадах молодшого наукового співробітника, а згодом, після захисту у 1950 р. кандидатської дисертації на тему «Дикорастущая флора Житомирского полесья и возможности ее использования в народном хозяйстве» – ученого секретаря та ст. наук. співробітника відділу вищих рослин (з 1952 р.). Одночасно, з 1952 по 1957 рр. працював у Президії АН УРСР на посадах консультанта, вченого секретаря з біологічних наук, заступника Головного ученого секретаря з біологічних, геологічних та хімічних наук.

14 січня 1959 р. був обраний директором ЦРБС АН УРСР. Під його керівництвом продовжувалося, розпочате М.М. Гришком, будівництво ботанічного саду. На долю Євгена Миколайовича випала необхідність побудувати головний вхід, басейн і фонтан біля входу, басейн та два фонтани на розарії. Паралельно з будівельними роботами продовжувалось поповнення колекцій саду новими видами, формами і сортами рослин, розроблялись теоретичні питання інтродукції та акліматизації рослин. В 1964 р. об’єкти першої черги будівництва були здані в експлуатацію і 29 травня Євген Миколайович гостинно відчинив ботанічний сад для масового відвідування.

У 1963 р. Є.М. Кондратюк захистив докторську дисертацію на тему «Хвойні України у зв’язку з історією флори хвойних Східної Європи та Кавказу», у 1964 р. отримав наукове звання професора, у 1972 р. був обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

У 1958–1965 рр. Є.М. Кондратюк був головою Ради ботанічних садів України та Молдавії, заснованої за ініціативою М.М. Гришка у 1952 р. для координації діяльності та здійснення науково-методичного керівництва ботанічними садами.

У 1965–1970 рр. завідував кафедрою ботаніки Української сільськогосподарської академії, понад 15 років читав курс філогенії вищих рослин в Донецькому державному університеті.

У 1970–1986 рр. Є.М. Кондратюк очолював Донецький ботанічний сад АН України. У 1977 р. під його керівництвом відбулося урочисте відкриття цього саду, який став улюбленим місцем відпочинку донеччан та гостей міста. Останні роки життя був радником дирекції Донецького ботанічного саду. Одним з пріоритетів наукової діяльності Донецького ботанічного саду є промислова ботаніка. Цей напрям активно розробляв Євген Миколайович.

Є.М. Кондратюк досліджував систематику та філогенію хвойних України, є автором п’яти нових видів роду Pinus L. Євген Миколайович є одним із авторів фундаментальної праці «Флора УРСР», для якої опрацював роди Achillea L. і Ptarmica Neck., описав новий вид Achillea inundata Kondr. Під його керівництвом підготовлено понад 20 кандидатських та 5 докторських дисертацій. Є.М. Кондратюк є автором понад 250 наукових праць. Протягом двох десятиріч він очолював Донецьке відділення Українського ботанічного товариства.

Ще працюючи в ЦРБС Євген Миколайович зацікавився питаннями озеленення крутих схилів. Цей дуже важливий для зеленого будівництва України напрямок знайшов своє відображення в планах наукових робіт ЦРБС, а пізніше був розвинутий в Донецькому та Криворізькому ботанічних садах. Знання, отримані на посаді директора ЦРБС, Є.М. Кондратюк реалізував при будівництві Донецького та Криворізького ботанічних садів.

 

Читай також

Четверг
Л.І. Рубцов

Чи Вам відомо що?

До складу НБС ім. М.М.Гришка, як науковий підрозділ, входить Центр колективного користування приладами «ВЕРХ». Центр надає науковцям можливості проводити дослідження на сучасному рівні, а саме методом високоефективної рідинної хроматографії.

Цікаво? Йдемо далі!