6 січня 2021 р. виповнюється 120 років від дня народження видатного вченого – генетика, селекціонера, ботаніка, академіка, директора Інституту ботаніки у 1939–1944 рр., директора, а фактично – творця нашого ботанічного саду у 1944–1958 рр. Миколи Миколайовича Гришка (6.01.1901 – 3.01.1964).
З моменту призначення М.М. Гришка у 1939 р. директором Інституту ботаніки АН УРСР він почав займатися і організацією будівництва ботанічного саду, що на той час був підрозділом Інституту ботаніки. Цю працю перервала Друга світова війна.
Будівництво академічного ботанічного саду під керівництвом М.М. Гришка продовжилося у 1944 р. Сад був відокремлений від Інституту ботаніки, а директором був призначений Микола Миколайович.
Під його керівництвом вже у 1944 р. був складений науковий план будівництва Ботанічного Саду АН УРСР, були розроблені основні ідеї та сформульовані основні завдання саду як центру науково-дослідної роботи з теорії та практики інтродукції рослин, розробки питань зеленого будівництва, декоративного садівництва і квітникарства та селекції нових для України культур. Сад мав стати не тільки центром ботанічних садів України, а й одним з найбільших ботанічних садів СРСР та світу за розмірами території, складом колекцій рослин, обсягом та глибиною наукової роботи. В Саду мали розроблятися питання садово-паркової архітектури, асортиментів декоративних і квіткових рослин, їх інтродукції та селекції. Ботанічний сад мав стати Державним сховищем видів та сортів деревних та трав’янистих рослин дикої флори Світу з метою їх репродукції та втілення в різні галузі народного господарства. Крім того Ботанічний сад мав проводити широку науково-просвітницьку роботу, розповсюджуючи серед населення знання з еволюції рослинного світу, загальної ботаніки та декоративного садівництва. Ботанічний сад АН УРСР мав здійснювати науково-методичне керівництво роботи ботанічних садів та державних заповідників України. (Ці завдання практично співпадають з тими, які виконує НБС ім. М.М. Гришка НАН України нині.)
Микола Миколайович запропонував в основу будівництва саду покласти ботаніко-географічний принцип, а не систематичний, який був більш поширеним. Він писав, що ботаніко-географічний принцип дасть можливість повніше показати не тільки флору, але й окремі типи рослинності, характерні для різних регіонів колишнього Союзу. М.М. Гришко писав, що сад має стати зразком садово-паркового мистецтва, в якому повинні розкриватися багатства та різноманітність рослинного світу на декоративній основі.
Під керівництвом М.М. Гришка була проведена величезна робота зі створення колекцій рослин. Завдяки енергії та зв’язкам Миколи Миколайовича Гришка у 1946–1947 рр. були організовані експедиції до радянської окупаційної зони (Німеччини, Угорщини, Румунії), де було придбано десятки тисяч одиниць посадкового матеріалу. Були здійснені десятки експедицій в різні регіони колишнього Радянського Союзу, звідки було привезено сотні кілограмів насіння, у тому числі ендемів і реліктів.
Кілька місяців не дожив Микола Миколайович до урочистого відкриття ботанічного саду для відвідувачів, яке відбулося 29 травня 1964 р. Нажаль, ті, хто створює сади та парки дуже рідко бачать плоди своєї праці, вони працюють на майбутнє.
З листопада 1991 р. наш Ботанічний сад по праву носить ім’я Миколи Миколайовича Гришка.